Мій блог

Блог без назви

Отже в неділю ми раненько прокинулися, і на 7 годину пошли в готелі на сніданок. Трішки перекусивши поїхали на метро в сторону Ейфелевої вежі – запланували підіматися туди з самого ранку. Були біля неї десь в районі 8:30 (каси відкриваються в 9:30, і одразу ж можна підніматися ліфтами наверх). Чегри майже небуло ще – перед нами стояли тільки 3 людей. Майже одразу після нас вже почали збиратися люди. Але все-одно, якщо порівняти чергу яка була в суботу в 9:30 і в неділю в той же час – в неділю набагато менше (це одразу ж замітка для тих хто колись хоче їхати в Париж – краще підніматися в неділю).

В 9:30 відкрилися каси – ми купили білети (13,5 євро), пройшли секюріті чек (що в нас в рюкзаках і т.д) і поїхали вверх. Перед цим знаком нас попередили про кишенькових злодіїв:

Отже, в вежі є 4 ніжки. В двох з них знаходяться ліфти, які піднімаються на “другий поверх”. Це місце де всі ніжки зходяться докупи. В третій ніжці, здається, є ескалатор або просто сходи, якими також можна піднятися на другий поверх (він знаходиться на висоті ….. метрів). Також там знаходиться кілька кафешок, магазинів з сувенірами. Звідти вже відкривається гарний вигляд на Париж, але це ще навіть не половина висоти. Тут можна пересісти на інший ліфт, який за кілька хвилин піднімається на самий верх. Вот звідти дійсно видно весь Париж, річку Сену, що протікає одразу біля вежі.

Так як ми були досить рано, то було не дуже то й далеко видно через туман, який все ще стояв над містом. Правда ми були зверху більше години і за цей час туман зійшов. В нас з собою був бінокль, тому ми змогли розгледіти багато будівель біля яких ми вже були або просто про які чули. Наприклад, базиліку Сакре-кер, Собор Дому Інвалідів, Вежа Монпарнас, Собор Паризької Богоматері, міст Олександра ІІІ, площа Згоди, Тріумфальна Арка, статуя Свободи, Палац Шайо та багато іншого.

Також зверху на вежі по колу знаходяться прапори різних країн – що показує які країна в якій стороні знаходиться, та є надписи – скільки кілометрів до столиці країни. До Києва цілих 2034 км:

Після Ейфелевої вежі ми поїхали в відомий музей д’Орсе. В Парижі є 3 основних і найвідоміших музеї – Лувр, в якому ми вчора були (тут зібрані твори від давніх часів і аж до 1848 року), д’Орсе в якому зібрані твори авторів від 1848 до 1914-х року і музей сучасного мистецтва імені Жоржа Помпіду, де зберігаються твори сучасного мистецтва (і в який я в попередній день не захотів йти). Тут (в д’Орсе) було багато відомих картин та скульптур. Тут є твори таких авторів, як: Едуар Мане, Ренуар, Деґа, Клод Моне, Поль Гоген, Вінсент ван Гог та інші.
Вийшовши з музею ми пішли в напрямку Лувру – хотіли пройтися парком біля нього. Заодно в парку посиділи пів годинки та перекусили. З парку – вийшли на Площу Згоди і поїхали в напрямку Статуї Свободи. Тільки коли був в Парижі то взнав, що, виявляється, статуя свободи, яка стоїть в Вашингтоні – це насправді копія статуї свободи в Парижі. Правда ця копія набагато більша Справжню статую свободи в Парижі побудував той самий відомий Ейфель, який спроектував Ейфелеву вежу.

Пройшлися трішки по островку, на якому знаходиться статуя свободи, потім набережною Сени дійшли до Ейфелевої вежі. Далі ми ходили по місту аж до самого вечора. Хотіли дочекатися коли Ейфелева Вежа засвітиться вечірніми вогнями. За цей час встигли побувати біля Тріумфальної Арки, біля Собору Інвалідів і на велицій кількості просто красивих вуличок ))
Решта фото – з наших прогулок:

Читати всі частини
День 1. 09 квітня 2010
День 2. 10 квітня 2010
День 3. 11 квітня 2010
Париж. P.S.