Мій блог

Блог без назви

В суботу зранку встали, швиденько зібралися і біля 8 години пішли в місто – планів було досить багато. В метро купили білети – коштували 1,6 євро за кожного, дійсні на одну поїздку (поки не вийдеш з метро). На метро поїхали до станції Concorde (станція знаходиться на нашій лінії, тому пересідати нетреба). Наскільки ми бачили з карти це одна з центральних станцій, тому добиратися в будь-яку сторону буде вже не дуже далеко. Вийшовши ми опинилися на площі Згоди. Виявилося що в одну сторону від цієї площі починаються Єлісейські поля, в кінці яких видніється Тріумфальна Арка, а в іншій стороні – парк, який відноситься до території Лувра, а за ним і сам Лувр. З північної сторони площі – будівлі Морського міністерства та дорогого готелю Де Крійон. З південної сторони – Міст Згоди який впирається в будівлю Національних зборів (колишній бурбонський палац).

Також з цієї площі вперше, хоч і вдалині, ми побачили Ейфелеву вежу.

Перш за все нам було цікаво піти до вежі, тому ми вирушили приблизно в ту сторону. Пройшлися вздовж берега р. Сена і перейшли річку по мосту Олександра ІІ (як потім виявилося – це найкрасивіший міст Парижу).

Так вуличками ми дійшли власне до самої вежі. Сказати що там були великі черги – нічого не сказати… Незнаю скільки часу довелося б чекати, якби ми захотіли піднятися нагору. І це при тому що вежа все ще була закритою. Тому ми вирішили спробувати піднятися нагору наступного ранку. А тим часом – взнали коли відкриваються каси і ліфти наверх. Відкриття – 9:30. Тому ми подумали, що якщо прийти біля 8:00 – 8:30 то не мали б попасти в велику чергу. Також вияснили що є 3 черги. 2 з них – це черги на ліфт, а третя – на сходи (ескалатор), яким можна піднятися на 2 поверх. Хоча, навіть якщо їхати ліфтом – все-одно на 2 поверсі пересадка на інший ліфт, який їде на самий верх.

Зробили ми по кілька фотографій вежі і вирішили взяти екскурсію містом – щоб побачити основні місця, куди потім варто було б сходити. Екскурсія займає 2 години 15 хвилин і коштує 24 євро. Білет дійсний 2 дні, тобто можна хоч 10 разів протягом цих 2 днів їхати на екскурсію, автобуси ходять кожних 10-15 хвилин.

Проїхалися ми містом. Виїхали від самої Ейфелевої Вежі, були біля будинку Інвалідів, Площі Згоди, Лувра, Собору Паризької Богоматері, Опери, проїхалися по Єлісейських полях до Тріумфальної арки, і біля Палацу Шайо (де колись стояв палац Трокадеро). І наступна зупинка – мала бути знову Ейфелева вежа. Тому ми вирішили тут вийти, щоб подивитися на Ейфелеву вежу з іншої іншої сторони. Вигляд там був дійсно класний.

З цього моменту почалася “піша” прогулка Парижом. Але так як вже було біля 12-13 години хотілося їсти. Вернулися до базачика повз який ми недавно що проїжджали автобусом. На ньому продавалося все – від взуття, кошельків та прикрас до сиру-хліба-риби чи курей-гриль. Взяли собі велику таку франзузьку булку і сиру – пішли знайшли лавочку і зробили невелику перерву на сніданок (чи то обід).

Наступне місце куди нам захотілося піти був Лувр. Спочатку думали їхати автобусом, на якому браи екскурсію (білети там дійсні 2 дні), але до його зупинки треба було йти хвилин 15, і потім ще поки його дочекатися + проїхати по всіх зупинках. Тому ми сіли на метро, яке було поряд. Купили квитки на весь день (це треба було зробити ще зранку) – коштують 4,5 євро і поїхали в Лувр.
Білет в Лувр коштував 9,5 Євро. Територія Лувру – надзвичайно велика. Це один з найбільших в світі музей (3-й по величині)! 4 поверхи… Більшість залів ми проходили – і тільки декуди зупинялися на довше. Не те щоб було не цікаво – просто дуже багато треба було обійти. Якщо ходити по Лувру так щоб все добре роздивитися – то, напевно, треба іти 4 дні – кожного дня по одному поверху. Так хоч щось запам’тається.
Але все-одно основні експозиції ми побачили. Найвідоміша, звичайно ж – це картина Мона Ліза або Джоконда Леонардо да Вінчі. Не сподобалося що до неї блицько не пускали, а сама картина не дуже велика – тому деталі роздитися було складно. Крім Мони Лізи було ще багато відомих речей, таких як скульптури “Венера Мілоська”, “Ніка Самофракійська”, картини Рембранта, Рубенса.

Зайняла наша екскурсія Лувром не одну годину. Вийшовши з Лувру направилися в сторону острова Сіте на Сені, на якому знаходиться Собор Паризької Богоматері (Нотр-Дам де Парі). В середину в собор не заходили – там була дуже велика черга на вхід.

Після цього, зробивши маленьку паузу щоб перекусити, ми зібралися в сторону Центру Помпіду (музею сучасного мистецтва). Пішли до нього пішки. Споруда виявилася досить цікавою – виступали вентиляційні та каналізаційні труби. Біля самого музею – багато людей робили невеличкі виступи – музиканти, клоуни і т.д. Довго там не були, і в середину вирішили не заходити (взагалі-то Сергій дуже хотів, але я сказав що я вже був в одному музею сучасного мистецтва – в Кельні. Бачив картини Пікассо і інших художників, жодної з них не зрозумів і більше не хочу дивитися, принаймні поки що).

І тут ми згадали що насправді ми в Парижі проїздом по дорозі в відрядження в Амстердам, і ще треба якось добратися до того Амстердаму. В Амстердам можна добиратися кількома шляхами – поїздом або автобусом. Автобусом – коштує біля 60 євро і їхати треба 7 з половиною годин (впринципі можна в 16 год виїхати, то 23:30 були б в Амстердамі). Поїздом – їхати 3 години 20 хв, але коштує 120 євро. Якщо б ми вирішили їхати в неділю після обіду автобусом – то треба було б виселилитися з готелю до 12 години дня – відповідно треба було б ще десь подіти наші речі. Ну і майже половина дня в Парижі втрачається. Ми вирішили що треба буде залишитися на весь день в Парижі, переночувати – а в понеділок зранку їхати поїздом і одразу йти на роботу.

Коли приїхали на вокзал довго пробували знайти де є вокзал я(між метро і залізничним вокзалом перехід через сходи, але ще треба знати якими сходами). Одна дівчина коли побачила що ми щось шукаємо навіть підійшла і запитала що нам підказати. Хоча вона не розуміла ні англійської, ні німецької, ні російської. В результаті ми її питали по англійськи – а вона відповідала французькою. Та нічого, зрозуміли одне одного і попали куди треба. Знайшли машини для продажу квитків – вибрали час поїздки – перший поїзд, 6-25, який в 9-45 має бути в Амстердамі. Білет коштував 123 євро на одного. Але так як на карточці в мене не було достатньо грошей пішли в касу щоб купити за готівку. Після 15 хвилин в черзі виявилося що ми стоїмо біля міжміських кас, а нам треба в міжнародні. Ще пів години в черзі і в нас є білети на понеділок. Метро починає їздити з 5-30, тому до 6-25 надіємося встигнемо доїхати на вокзал.

Звідти направилися в базиліку Сакре-Кер. Досить великий храм, який знаходиться на горі. Зайшли в середину в церкву – вона також була досить гарною та великою.

Вирішили що йти до тої самої станції метро – не дуже цікаво, тому просто навгад пішли однією з вуличок вниз. Після 15-20 хвилин – ми помітили що вийшли біля досить відомого місця:

Так, це був Мулен Руж! Постояли, пофотографувалися і, так як було вже досить пізно, а в неділю ми планували раненько встати щоб попасти в чергу на Ейфелеву вежу одними з перших – поїхали на метро додому. В готелі оплатили ще 1 ніч (неділя понеділок, +60 євро) і пішли спати.

Далі буде…

Читати всі частини
День 1. 09 квітня 2010
День 2. 10 квітня 2010
День 3. 11 квітня 2010
Париж. P.S.