Jan
Продовження нашого “туру вихідного дня по Європі”, в суботу ми були в Антверпені »
Отже, як і в суботу – ми раненько встали і поїхали на вокзал. Там нас вже чекав поїзд компанії ICE International:
Насправді – виглядає майже як літак 
Коли купляли білети – можна було доплатити по 2,50 євро і зарезервувати місця. Але ми цього не зробили і як виявилося – дійсно це було не дуже обов’язково. Отже – всередині над кожним місцем висить екранчик – де пише чи місце зарезервовано чи ні. Якщо зарезервовано – то з якої по яку станцію. Там де нічого немає – броні немає, і можна займати місця.
Ми мали квитки 2 класу. Але і там було досить багато зручностей. Всі сидіння дуже гарно регулюються. Крім того що можна опустити спинку – щоб прилягти, можна саме сидіння висунути трошки вперед – зручніше лежати. Також кожне сидіння має вихід на навушники – на яких транслюється кілька радіохвиль. Їх можна переключати, підкручувати-скурчувати звук. Також є розетка 220 вольт – можна не хвилюватися що ноутбук не витримає поїздки.
На екранчику який є в кожному вагоні – показуються поточна година, коли ми маємо прибути до наступної станції і інша інформація. Також там показується поточна швидкість. Так вот – інколи між станціями ця швидкість сягала 160 км/год! В поїзді це зовсім не відчувалося. 2 години 40 хвилин в поїзді – і ми в Кельні.
Одразу ж біля виходу з вокзалу м. Кельн – відкривається площа з виглядом на Кельнський Собор (Dom німецькою):
Всередині собор також вражає – особливо своїми розмірами:
Коли ми туди попали – там якраз закінчувалася служба. Після служби заграв орган. Це було щось! Дуже класно! Виявилося що на вежу в соборі можна вийти. Для цього треба піднятися на 97 метрів і подолати 509 сходинок. Не скажу що це було дуже легко, але якось ми туди вибралися Звідти відкривається чудовий вигляд майже на весь Кельн включаючи річку Рейн.
Після цього побували в музею Людвіга де побачили багато картин відомих авторів (це музей сучасного мистецтва). Найвідоміший – це звичайно ж Пікассо. Там є десяток-два його картин. В Кельні є багато церков в романському стилі, багато з яких нам вдалося побачити:
Також, як відомо слово “одеколон” походить від “Eau de Cologne” (фран. “Кельнська вода”). Тому ми не могли не відвідати Музей духів або Дім Фаріна – місце де винайшли одеколон і найстаріша діюча на даний момент парфумерна фабрика:
Встигли зайти в музей шоколаду:
Це музей + діюча шоколадна фабрика. Тут можна подивитися на весь процес виготовлення цукерків:
Звичайно ж пройшлися берегом р. Рейн:
І зайшли в один з барів випити німецького пива (славнозвісний Кельш чи Kölsch німецькою):
Перед поїздом – останній погляд на Кельнський Собор і в поїзд!
Поїзд затримали на хвилин 10-15, але перед цим задовго попереджували що поїзд приїде пізніше (затримували не тільки наш, а більшість поїздів). Правда, десь на половині дороги – оголосили що нам доведеться пересісти в інший поїзд, який нас буде чекати на одній з станцій. Одразу ж сказали на якій платформі цей поїзд буде і попросили зайняти ті ж місця людям, в яких були зарезервовані місця. Через хвилин 5 після того як ми сіли в поїзд – його запрограмували і він почав показувати які з місць зарезервовані. Через хвилин 10 виїхали в Амстердам і без пригод добралися додому.
Решту фотографій можна глянути тут»
