Афоризми Григорія Савича Сковороди

Додано в категорію (Афоризми, цитати) автором KLIvan в 02-10-2009

Мітки : , ,

Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним.

Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись — значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота — рух душі, а життя — се рух.

Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?

Надмір породжує пересит, пересит — нудьгу, нудьга ж — душевну тугу, а хто хворіє на се, того не назвеш здоровим.

Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.

Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?

Як купці вживають застережних заходів, аби у вигляді добрих товарів не придбати поганих і зіпсутих, так і нам слід якнайретельніше пильнувати, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того — неоціненний скарб, через недбальство не натрапити на щось підроблене.

Не все те отрута, що неприємне на смак.

Добрий розум, робить легким будь-який спосіб життя.

Бери вершину і матимеш середину.

З усіх утрат втрата часу найтяжча.

Коли ти не озброїшся проти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не спихнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти в моральне зло. То навіть добре, що Діоген був приречений на заслання: там він узявся до філософії.

Так само як боязкі люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть до невеличкого човна, а відти знову переберуться у тривесельник, але нічого сим не досягають, бо разом з собою переносять жовч і страх, — так і життєві зміни не усувають з душі того, що завдає прикрості і непокоїть.

Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.

Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.

Більше думай і тоді вирішуй.

Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві.

Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати — це наполовину завершити.

О, коли б змога писати так само багато, як і мислити!

Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване.

У тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгіршим.

Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори.

О, коли б ми в ганебних справах були такі ж соромливі і боязкі, як це часто ми буваємо боязкі і хибно соромливі у порядних вчинках!

Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.

Розум завжди любить до чогось братися, і коли він не матиме доброго, тоді звертатиметься до поганого.

Одне мені тільки близьке, вигукну я: о школо, о книги!

З видимого пізнавай невидиме.

Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись..

Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.

Звірившись на море, ти перестаєш належати сам собі.

Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні.

Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга.

Мудрець мусить і з гною вибирати золото.

Коли велика справа — панувати над тілами, то ще більша — керувати душами.

Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.

Для шляхетної людини ніщо не є таке важке, як пишний бенкет, особливо коли перші місця на ньому займають пустомудрі.

Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?

Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує.

Неправда гнобить і протидіє, але тим дужче бажання боротися з нею.

Чи знаєш ти, яких ліків вживають ужалені скорпіоном? Тим же скорпіоном натирають рану.

Сліпі очі, коли затулені зіниці.

Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.

Все минає, але любов після всього зостається.

Кому душа болить, тому весь світ плаче.

Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.

Ти робиш найкращу і для тебе рятівну справу, коли твердо ступаєш по шляху доброго глузду.

Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти!

Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий.

Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити.

Всяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру.

Лід на те й родиться, аби танути.

Демон проти демона не свідчить, вовк вовчого м’яса не їсть.

Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця.

Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний.

Облиш забобони, обмий совість, а потім одежу, залиш усі свої хиби і підіймайся!

Коли риба спіймана, вона вже не потребує принади.

Наступний, весело освітлений день — плід учорашнього, так само як добра старість — нагорода гарної юності.

Солодке пізнає пізніше той, хто може проковтнути неприємне.

Не любить серце, не бачачи краси.

Що вподобав, на те й перетворився.

Не за обличчя судіть, а за серце.

Кожен є той, чиє серце в нім: вовче серце — справдешній вовк, хоч обличчя людське; серце боброве — бобер, хоча вигляд вовчий; серце вепрове — вепр, хоч подоба бобра.

Чи може людина, сліпа у себе вдома, стати зрячою на базарі?

Пізнаєш істину — ввійде тоді у кров твою сонце.

Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне?

Світло відкриває нам те, про що ми у темряві лише здогадувалися.

Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.

Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке те зло, а що добро. А не взнавши сього у себе, як можна взнати і вигнати його в інших.

На новий путівець шукай нові ноги.

Що з того, коли листок зовні зелений, та корінь позбавлений життєвого соку?

Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?

Не називай солодким те, що породжує гіркоту.

Вірю, що більше єлею має в своїх гладеньких словах улесник, аніж батько, коли карає, і що фальшива позолота блищить краще від самого золота… Але згадай приказку: «Вихвалявся гриб гарною шапкою, та що з того, коли під нею голови нема».

Вода без риби, повітря без пташок, час без людей бути не можуть.

Не все те недійсне, що недосяжне дитячому розумові.

Тінь яблуні не заважає.

Істина спалює і нищить усі стихії, показуючи, що вони лише тінь її.

Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами; як риба в воді, так і ми в ньому, і воно біля нас шукає нас самих. Нема його ніде від того, що воно скрізь. Воно схоже до сонячного сяйва — відхили лише вхід у душу свою.

Математика, медицина, фізика, механіка, музика зі своїми сестрами — чим глибше їх пізнаємо, тим сильніше палять серце наше голод і спрага.

Невже ти не чув, що сини віку мудріші від синів дня?

Не дивина дорогу віднайти, але ніхто не хоче шукати, кожен своїм шляхом бреде та іншого веде — в цьому і важкість.

Не розум від книг, а книги від розуму створились.

…Все те не наше, що нас покидає.

…з усіх втрат втрата часу найтяжча…

…коли хто веселий, той і в хворобi здоровий.

…людська душа і друг, безсумнівно, цiннiш за все інше.

…найгірша хвороба – хворіти духом.

…найкраща помилка та, яку допускають при навчаннi.

…найнижча посада буває людинi причиною щастя, коли до неї є природний нахил.

…не суди лиця, суди слово…

…охота – мати праці, праця все перемагає.

…хто дочекається кiнця у вічноплинному джерелі?

…хто сліпий, тому скрізь нiч. Якщо ти темрява – скрiзь для тебе пекло.

…як хто посiє в юності, так пожне в старості.

…Любов … є джерело всього життя…

…I мудрий часто спотикається.

…Бiльше думай, а тодi вирiшуй. Спiши повiльно!

…Без бажання все важке, навiть найлегше.

…Без ядра горiх нiщо, так само, як i людина без серця.

…Бери вершину i матимеш середину.

…Бути щасливим – це значить пiзнати, знайти самого себе.

…В усіх науках і мистецтвах плодом є вірна практика.

…В усякому разi будьмо незлобивi!

…Вiнець хвали – старiсть.

…Вода без риби, повiтря без пташок, час без людей бути не можуть.

…Де серце повне вагань, там огида i нудьга.

…Добра слава краще м’якого пирога.

…Добрий розум робить легким будь-який спосiб життя.

…Довго сам учись, коли хочеш навчати інших.

…Дружать тiльки з тими, до кого вiдчувають особливе духовне ваблення.

…Духовна зброя сильніша за тілесну…

…З видимого пiзнавай невидиме.

…З лиця людину можна примiтити, а не з підошви.

…З плодiв та i того, який кiнець, суди всяку справу.

…Зi змiною сутi одне стає іншим за своїм буттям.

…Кожного вабить до себе своя пристрасть.

…Коли є червiнець, навiщо бажати, щоб i гаманець був золотий.

…Коли зачинається курча, тодi псується яйце.

…Коли зерно добре, добрими насолоджуєшся плодами.

…Коли любиш неправду, ненавидиш свою душу.

…Коли риба спіймана, вона вже не потребує принади.

…Кому душа болить, тому весь свiт плаче.

…Краще голий та правий, нiж багатий та беззаконний.

…Лiд на те й родиться, аби танути.

…Лiлея не знає фабрик – вона i без них красна.

…Любов виникає з любовi; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.

…Мудрець мусить i з гною вибирати золото.

…На новий путівець шукай новi ноги.

…Найкраща помилка та, якої допускаються у навчаннi.

…Насiння лихих справ – лихi думки.

…Не вихваляйся твоєю прозорливістю.

…Не все те невірне, що тобі незрозумiле.

…Не все те отрута, що неприємне на смак.

…Не за обличчя судiть, а за серце.

…Не любить серце, не бачачи краси.

…Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.

…Не можна збудувати словом, коли те ж саме руйнувати ділом.

…Не називай солодким те, що породжує гiркоту.

…Не розум вiд книг, а книги вiд розуму створилися.

…Не тiло, а душа є людиною.

…Не хапайся за хвіст, поминувши голову.

…О солодкий шлях життя, коли совiсть чистa!

…Одна iстина солодка i стара, все iнше – сiно та гриб.

…Пiзнаєш iстину – ввiйде тодi в кров твою сонце.

…Подiбне до подiбного веде Бог.

…Природа є першопочаткова всьому причина i саморухома пружина.

….Розум гострий у багатьох, але не всi навчилися мислити.

…Свiт напочатку тiшить, а потiм мучить i карає.

…Свiтло бачиться тодi, коли свiтло в очах є.

…Серце тодi насичується, коли освiчується.

…Слiпi очi, коли затуленi зiницi.

…Солодке пізнає пізнiше той, хто може проковтнути неприємне.

…Сповiрившись на море, ти перестаєш належати сам собi.

…Тодi лише пізнається цiннiсть часу, коли вiн утрачений.

…Той розумiє юнiсть, хто розумiє старiсть.

…Уникай товариства поганих людей!

…Хiба коли-небудь була дружба помiж скупими?

…Хворий смак твій – тим поганий і суд твій.

…Частки розбитого дзеркала всi однаково лице вiдбивають.

…Чи може людина, слiпа у себе вдома, стати зрячою на базарi?

…Чи може щось ширше розлитися, як думки!

…Чи не дивина, що один у багатствi бiдний, а інший у бiдностi багатий?

…Чисте серце перебуває в любовi, а любов залишається в ньому ж.

…Що в кого болить чи радує – те в кожного в головi та на язицi.

…Що вподобав, на те й перетворився.

…Що хочеш, шукай, але не згуби миру.

Коментар:

3 коментарiв для “Афоризми Григорія Савича Сковороди”


  1. Все дуже правильно сказано,дякую)))


  2. Мудрий як холєра був той Сковорода!

    є чому повчитись… чому ж молод наша читає всяких Коельйо чи Денів Браунів…


  3. Сковорода і Костенко найкращі представники української літератури. куда Шевченку і Лесі Українській до них))))

Залишити коментар

 
Онлайн игри для девочек, не требующие установки.